Жінка втратила пам’ять і не могла згадати своє минуле.
Тетяна Присяжна, яка мешкає в одному із одеських притулків для літніх людей, 21 рік вважалася зниклою безвісти. Багато років до цього вона жила на вулиці – жебракувала, працювала на ромів, а після того, як її пограбували в переході і побили, жінка втратила пам’ять і не могла нічого згадати зі свого минулого життя.
Про трагічну історію Тетяни та про те, як вона через два десятиліття знайшла свою родину, розповідає УСИ Online.
Причиною того, що Тетяна Василівна опинилася на вулиці, стала сімейна сварка. Один з п’ятьох дітей жінки, єдиний син, отримав важкий опік руки. Медики наполягали на ампутації кінцівки, але Тетяна Василівна була впевнена, що руку можна врятувати, щоправда, для цього необхідні були неабиякі кошти. Жінці довелося все продати – вона залишилася без копійки, але синові руку врятувала. Через деякий час після цього у неї сталася сварка з дітьми, після якої жінка пішла з дому.
“Син повівся некоректно. І в мені цей біль накопичився, і я сказала – так я ж заради тебе залишилася в одних рваних трусах, заради тебе! І я пішла. В нікуди пішла. Від болю, від досади, пішла і все…”, – згадує Тетяна Василівна.
Після цього жінка стала заробляти в переході – просила гроші у перехожих, працювала на ромів. Той час згадує як найгірший у житті – її зранку привозили на місце, а ввечері вивозили, вимагаючи певну суму в день. Одного разу вона втекла. Стала підробляти на вокзалі – хотіла назбирати коштів на аренду житла, а далі знайти роботу і почати життя заново, але її побили, гроші забрали, а після побиття вона втратила пам’ять.
Так 21 рік вона поневірялася по світу. Останні роки Тетяна Василівна перебуває в притулку для безпритульних людей похилого віку, куди її забрали з вулиці. Фахівці закладу попрацювали над відновленням пам’яті жінки і відправили запити щодо видачі їй нових документів.
Виявилося, що за старою адресою, де мешкала жінка, живе одна з дочок Тетяни. Вона була шокована новиною про те, що мама жива, і в лічені дні зібралася і приїхала, щоб забрати матір.
Сама ж Тетяна Василівна зізнається, що не дуже впевнена у тому, що потрібна своїм дітям, адже 21 рік її ніхто не шукав.
Дочка жінки Яна розповідає, що почала шукати маму одразу. Тільки не було тоді ні волонтерів, ні телефонів. Носили заяви в міліцію, писали в лікарні, дзвонили в морги, але ніякої звісточки не отримували. У пошуках було прожито десять років. А потім надія майже згасла.
“Ніколи не повертався язик сказати, що моя мама померла, тому що це – неправда. В ту епоху не було блогерів, не настільки було розвинене телебачення, яке допомогло б знайти, і дуже швидко. Якби це сталося два-три роки тому, я б підняла такий галас, я знаю, що б я робила, але коли проходить рік за роком, ти дорослішаєш. Мені було 18 років, я дорослішала, я заходила на сайти. Кілька разів писала в “Жди меня” і не отримала жодної відповіді. Не було телефонів, з’явилися пізніше, – розповідає Яна.
Волонтер і очільник громадської організації “Нове життя” Федір Герасимов розповідає, що це унікальна історія, яка дає надію: “Завдяки такій історії є надія для багатьох літніх людей, від яких відмовлялися, або вони просто втратили своїх рідних і близьких, і багато людей шукають їх, багато хто втратив надію, і все-таки є надія знайти своїх родичів”.
Тетяну Присяжну діти забрали додому. Там у неї має відбутися розмова із сином, через сварку з яким жінка 21 рік поневірялася і була далеко від рідних.
Джерело
