Одна з головних новин вчорашнього дня – приватизація заводу «Більшовик». Навколо цієї теми розгорнулася достатньо гостра і дуже показова дискусія.
З одного боку, за сумою продажу це один найбільших об’єктів приватизації за останній час. АТ «Перший київський машинобудівний завод» (ПКМЗ) продали на аукціоні за 1,429 млрд грн. Ціла група коментаторів та блогерів співають дифірамби цій події, кажуть про велику перемогу, що це найбільша приватизація після продажу на відкритому аукціоні за останнє десятиліття.
З іншого боку, критики кажуть, що земельні ділянки, на яких розташований завод, оцінювались раніше більш ніж в 3 млрд. грн., і що в аукціоні реально брали участь тільки три учасники, і стартова ціна аукціону (1,389 млрд грн.) збільшилась лише на 40 млн грн., а сам аукціон завершився за 7 хвилин. Деякі коментатори навіть не натякують, а відверто кажуть, що все було зрежисовано.
На мій погляд, як це часто буває, істину треба шукати десь посередині між протилежними твердженнями. В ідеалі цей завод (точніше, землю, на якій він розташований) можна було б продати і дорожче. Але треба враховувати, що навколо ПКМЗ накопичилась купа складних проблем. Це вже згадані величезні борги (майже 500 мільйонів грн.), які новий власник має сплатити. Це судові конфлікти, в які було втягнуто АТ «ПКМЗ», проблеми з орендарями.
Також є конфліктна ситуація з міською владою з розв’язкою біля «Більшовика» (Шулявський шляхопровід). І це відлякувало абсолютну більшість потенційних інвесторів. Як свідчить досвід (наприклад, з приватизацією Одеського припортового заводу) у таких конфліктних ситуаціях приватизація проблемного об’єкту як правило взагалі не відбувається, а ціна об’єкту, який виставляється на приватизацію, поступово і суттєво знижується. Можливо, ще і добре, що взагалі вдалося приватизувати завод «Більшовик». А то ця проблемна ситуація могла і надовго затягнутися. По суті, приватизація АТ «ПКМЗ» є першим кроком в розв’язанні багаторічних проблем навколо заводу «Більшовик».
Судячи по офіційних коментарях результативним завершенням аукціону дуже задоволені у Фонді держмайна (ФДМ). І керівництво ФДМ можна зрозуміти. Сума продажу достатньо велика і цілком прийнятна (з врахуванням чисельних проблем навколо цього заводу). З іншого боку нарешті врегульовано давню конфліктну ситуацію з дуже проблемним об’єктом.
Хай тепер з цими проблемами розбирається новий власник. Але головне для ФДМ, що цей аукціон став ознакою відновлення великої приватизації. Це конкретний результат, який Фонд держмайна може занести у свій актив і демонструвати керівництву країни. А ми бачимо зараз, що Президент і його Офіс дуже вимогливі до керівників різних державних інституцій.
Щодо переможця аукціону. Наш досвід свідчить, що хто б на таких аукціонах не перемагав, завжди є незадоволені і ображені, завжди буде критика. На мій погляд, головне, щоб це був реальний інвестор з позитивним досвідом.
Компанія, яка придбала ПКМЗ, фактично є консорціумом інвесторів, серед яких власник «А-Девелопмент» Олексій Баранов та компанія UDP під управлінням Андрія Іванова. Одним з акціонерів UDP є також відомий бізнесмен Василь Хмельницький. Це відомі девелопери, які давно на ринку і мають чимало успішно реалізованих проектів.
Зокрема, саме UDP та «А Девелопмент» займалися реставрацією історичних будівель заводу «Арсенал». І в цьому проекті проявилися і креативність, і бережливе ставлення до історичного простору Києва. Дуже сподіваюсь, що такий саме підхід буде проявлено і до реконструкції території заводу «Більшовик». Нарешті, має надію, що зазначена подія зрушить з місця ще одну проблему – завершення роботи над оновленням Шулявського шляхопроводу.
Джерело
