Ансамбль Круглої площі у центрі Полтави, обласний театр, Біла альтанка – це ті споруди, які відбудував або створив Лев Вайнгорт. Понад 30 років він був головним архітектором міста, хоча прийшов на посаду без досвіду роботи. До 109-ї річниці від дня його народження про здобутки і життєвий шлях Вайнгорта Суспільне поспілкувалося з укладачем книги «Провінційний архітектор» Борисом Тристановим.
Лев Семенович Вайнгорт народився 27 листопада 1912-го у Варшаві. До Полтави його перевезли батьки 1915-го під час евакуації з Польщі, яку окупували німці, говорить краєзнавець Борис Тристанов.
На посаду головного архітектора Полтави Вайнгорта призначили у 27 років. До цього він закінчив архітектурний факультет Харківського будівельного інституту і рік встиг попрацювати у Москві. Тристанов говорить: призначили людину без досвіду, бо «було не шкода». У 30-ті роки архітекторів у Полтаві змінювали щороку або частіше. Усіх забирали радянські спецслужби, а після цього люди зникали, каже краєзнавець.
«Як на мене, було дві Полтави. Це Полтава архітектора Амвросимова (? – Михайло Амвросимов (1760 – 1825) – російський та український архітектор, який здійснював реконструкцію Полтави та інших повітових міст), який збудував місто на початку ХІХ століття, робив планування будинків у стилі класицизму, Кругла площа. А 1943-го ця Полтава зникає (частина будівель була зруйнована у часи Другої світової війни – ред). Пізніше з’явиться Полтава Вайнгорта».
Лев Вайнгорт був головним архітектором Полтави упродовж 32 років – із 1939-го до 1970-го. Перше, що він зробив на посаді, – зберіг дзвіницю Успенського собору. Її радянська влада планувала зруйнувати і встановити на місці пам’ятник Сталіну, каже краєзнавець.
«Вайнгорт, розуміючи, що не можна знищувати дзвіницю, її рятує. Він не робив активного опору. Він затягував час, розумів, як це потрібно робити, – десь із кимось переговорити, і тихенько-тихенько робив так, що його думка перемагає».
На час роботи Лева Семеновича припала і відбудова Полтави після Другої світової війни. Частина міста була зруйнована, каже краєзнавець, тому полтавські архітектори мали багато варіантів, яким чином її можна відновити.
«Можна було знести всі руїни та робити все з нуля із новим плануванням. Якщо говорити про Вайнгорта як керівника архітекторів, то після війни, я вважаю, вони зробили професійний подвиг. Бо кожен з них міг реалізувати власний проєкт, але вони наступили на своє «я» і врешті-решт відбудовували те, що зробили до них».
Першу будівлю у Полтаві Вайнгорт відновив 1944-го. Це був будинок дворянського зібрання на Круглій площі. Вже тоді архітектор мав розуміння, як треба відбудовувати місто, каже Борис Тристанов. Вайнгорт їздив до Москви, Києва, зустрічався з архітекторами і доводив необхідність збереження ансамблю Круглої площі у тому вигляді, в якому він був раніше.
«Будинок зв’язку – дві будівлі, об’єднані в одну. Використані (для відбудови – ред.) залишки стін поліцейського управління і школи Хрульова. Але все це об’єднано так, що всі вважають, що це збудовано ще наприкінці ХІХ сторіччя. Це все робота архітекторів. Ідея відбудови Полтави втілена за задумом Вайнгорта».
Також архітектор був співавтором багатьох пам'ятників і наукових робіт з містобудування та архітектури Полтави. За його участі, зокрема, створена чітка планувальна структура міста.
28 листопада на честь архітектора мають відкрити пам’ятник. Його встановили біля адмінбудівлі на вулиці Зигіна у Полтаві, де працював Вайнгорт. Крім того, каже краєзнавець Борис Тристанов, у планах облаштувати музей у будинку на вулиці Стрітенській, де мешкав архітектор.
Читайте також:У Полтаві планують встановити пам’ятник Леву Вайнгорту
Архітектурне обличчя міста: 5 архітекторів, які забудовували Полтаву
Джерело
