25 січня громадські та політичні діячі у Харкові взяли участь у зборах Штабу оборони Харківщини — об'єднанні громадських організацій та людей, які заявляють про готовність стати на захист Харкова в умовах загрози з РФ. За словами одного з ініціаторів створення штабу Костянтина Немічева, учасники заходу обговорювали плани мобілізації населення, залучення добровольців до територіальної оборони, можливої евакуації тощо. Чи були збори результативними і як оцінюють нинішню ситуацію представники громадськості — Суспільне наводить думки харків'ян.
Співзасновник громадської організації "Харківський антикорупційний центр" та депутат Харківської міської ради від "Блоку Світличної "Разом!" Дмитро Булах вважає, що варто підготуватися до можливого негативного розвитку подій та продемонструвати єдність.
"Підготувати всі сховища, речі, всі запаси. Щоб комусь, дітям, наприклад, швидко евакуюватися, а людям більш дорослим використовувати сховища на різні випадки. Нам треба показати єдність і рішучість у захисті нашої держави. У важкій ситуації будемо демонструвати, що це наша держава і наша земля, й ми боронитимемо її від агресора, від окупанта", — говорить Булах.
На його думку, попри заяви силовиків, територіальна оборона Харківщини не повністю готова до виконання завдань.
"Думаю, що за останні декілька місяців процес підготовки сильно інтенсифікувався у порівнянні з тим, як це було до цього. Чи готова на 100%? Думаю, що ні. Але точно готова більше, аніж 2-3 місяці тому", — зазначив депутат.
Булах також говорить про об'єднання й оприлюднення плану дій від влади: "Державні органи і органи виконавчої влади мають виробити певні алгоритми і оприлюднити їх, а не усуватися від них, усуватися від того, щоб громадянам довести справжню ситуацію і що потрібно буде робити, якщо все піде за негативним сценарієм".
Збори штабу депутат називає ініціативою людей, "яким не все одно, що буде з нашою безпекою". "Ми зібралися, щоб обговорити механізми першої координації загалом між суспільством та владою", — каже Булах.
Депутат Харківської міської ради від "Європейської солідарності" Юрій Корсунов розповів Суспільному, що на зборах обговорювали питання взаємодії; в першу чергу — співпрацю громадськості із батальйонами тероборони та іншими силовими структурами, підписання контрактів та допомоги війську від тих, хто не може служити.
Головною проблемою депутат вважає вакуум інформації: "На зібранні була достатньо велика кількість представників громадських об'єднань, лідерів громадської думки для того, щоб охопити далі якомога більше коло людей. Бо зараз головна проблема — це вакуум інформації".
Юрій Корсунов бачить певні кроки у напрямку безпеки від силових органів і влади, але не бачить достатньої поінформованості суспільства.
"Влада виконавча, органи місцевого самоврядування об'єднаним фронтом має сказати, що у нас все під контролем, ми робимо певні дії, показати, які, якщо їх можна розголосити, запросити для посилення якихось заходів активну громадськість і не соромитись медійно це висвітлювати", — вважає депутат.
Він також розповів, що "Європейська солідарність" подала вимоги до обласної та міської влади про скликання позачергових сесій, на яких могли б вирішити питання про додаткове фінансування тероборони.
Читайте також: Харківська облрада планує спрямувати 1 млн грн на захист кордонуЗаступник голови Харківської обласної держадміністрації Роман Семенуха розповів Суспільному, що прийшов на збори у позаробочий час і не як посадовець.
На його думку, будь-яка ініціатива подібного плану є правильною, проте без координації дій із силовими структурами і владою матиме малий ефект: "Це однозначно має координуватися з державними органами. І силові структури, і державні органи, і територіальні органи виконавчої влади стали на порядок сильніші, точно проукраїнські налаштовані і орієнтовані. Це суттєво відрізняється від того, що ми мали в 14-му році".
Він зазначив, що координувати дії потрібно "вже зараз".
"Я категорично прихильник координації дій вже зараз, з перших речей, з силовими органами, з обласною адміністрацією, з органами місцевого самоврядування, зокрема з Харковом: подобається комусь, не подобається — це все за дужки", — упевнений Роман Семенуха.
Вимоги про проведення позачергової сесії облради вважає політичними спекуляціями.
"У понеділок представники силових органів доповідали, що програми територіальної оборони отримують все необхідне фінансове забезпечення. Тому якщо депутати облради хочуть отримати більше інформації, то це точно не робиться на сесії. Мені не відомі випадки, коли представники влади відмовляють обласним депутатам. Сесія не посилить нашу оборонну здатність. Але це цілком їхнє право. Якщо завтра голова облради чи адміністрації побачить потребу, то сесію скличуть негайно", — сказав Семенуха.
Головний старшина 113-ї бригади територіальної оборони Харківської області Михайло Соколов, який теж був на зборах громадського штабу, розповів Суспільному, як проходять навчання територіальної оборони.
"Територіальна оборона — це той самий рід військ ЗСУ, але його задача — оборона власної території: Харкова та області. Ми набираємо резервістів. До нас приходять записуватися звичайні люди — юристи, комп'ютерщики, фізики, усі, хто завгодно. Приходять і у 55-59 років, які жодного разу зброї не бачили, хочуть допомогти. Беремо від 18 до 60 років. Інструктори показують, як розібрати зброю, для чого є запобіжник — навчаємо з нуля, пояснюємо дрібниці", — розповів Соколов.
Читайте також: Смуга перешкод та обкатка танком: під Харковом тренуються обороняти регіон"Перше завдання — навчити людину вижити в екстремальній ситуації внаслідок техногенних катастроф чи внаслідок збройної агресії. ЗСУ забезпечують одягом, на час занять — зброєю, вона зберігається у нас. Після наших навчань навички мають всі резервісти — тактика стрілецької зброї, бойові навчання, надати медичну допомогу, інженерну. Наприклад, як зняти запобіжник гранати, як її кинути", — зазначає військовий.
Читайте також: На Харківщині посилили безпеку місць зберігання зброї — центр комплектуванняЗа його спостереженнями, після двох-трьох навчань з фаховими інструкторами резервісти "знають практично все".
"Якщо людина вже прийшла, у неї є мотивація — далі я, як інструктор, відкриваю можливості людини, на що вона здатна, яку зброю краще надати. Я мотивую людину ще й тим, що я такий самий як і резервіст, ми вдягаємо однакову форму, але у мене більше досвіду, який я зобов'язаний йому передати", — продовжує Соколов.
"Будь-яку задачу виконаємо, яку на нас покладуть. При надзвичайних ситуаціях допомагаємо поліції, прикордонній службі, іншим військовим та невійськовим службам по захисту території, мародерства, мобілізуємо наш особовий склад. У нас є система оповіщення бійця, кожен з резервістів це знає, прибуває до визначеного пункту у визначений час для виконання завдання", — пояснює головний старшина.
Щоб записатися у тероборону, потрібно звернутися у мобілізаційний пункт з паспортом: "Перевіряємо людину, спілкуємося, визначаємо посаду. Є бажання, приходьте".
Експерт Центру демократії і верховенства права Артем Коновалов вважає, що "кожен має продовжувати робити своє, намагатися заспокоювати тих людей, для яких такі переживання є чутливими і зайвий раз продумати гіпотетичні кроки у разі гіпотетичних надзвичайних ситуацій".
Він схвалює обговорення за участю громадськості: "Кожен крок, який призводить до заспокоєння або підсилення спроможності протидії агресору, — це добре. Те, що люди звіряють свої погляди, годинники, розробляють плани — це також прекрасно. Інше питання, що такі кроки мала б робити й публічна сторона, тобто влада, але поки з їхнього боку йдуть доповіді у форматі "все добре, до виконання завдань готові, доповідь завершив". Це не та комунікація, якої б хотілося з боку відповідальних осіб".
На думку Артема, хотілося б почути чіткий план дій і від громадського штабу: "Ворог, агресор має розуміти, що тут є люди, які публічно показують силу і здатність відстоювати своє".
Читайте такожСтан здоров’я і довідка про несудимість. Як в регіонах розгортають сили територіальної оборони
Джерело
