90-річний житомирянин Леонід Новофастовський напередодні міжнародного дня Голокосту, який відзначається 27 січня, пригадав події свого дитинства, коли нашестя гітлерівців в Україну змусило його родину евакуюватися. Тоді Леоніду було 10 років.

Коли нацисти почали переслідувати євреїв, родину Леоніда Новофастовського разом із ним, десятирічним хлопчиком, евакуювали.

"Ви б зараз зі мною не розмовляли, якби батьки не вивезли нас до Житомира з Чуднова, – каже Леонід Новофастовський. – Там вже були б розстріляні".

90-річний житомирянин Леонід Новофастовський пригадав події свого дитинства та Голокост

Леонід Новофастовський і його молодший брат Фелікс виїхали спочатку до Києва. Речей ніяких з собою не брали, думали, що невдовзі повернуться додому.

"По дорозі хотіли пити, – каже Леонід Новофастовський. – Воду пили з калюж, де була зацвіла вода. Коли наш ешелон опинився далеко за Харковом, відчули, що захворіли на черевний тиф. Потім одужали і продовжили далі крокувати через Волгу. Дісталися до міста Пугачов Саратовської області".

Чоловік розповідає, серед багатьох інших були люди, які ціною власної безпеки рятували життя тим, кого переслідували німецькі загарбники.

"Розстрілювали одразу тих, хто допомагав нам і рятував євреїв, – каже Леонід Новофастовський. – Але ці люди йшли на все, аби врятувати. Гербачевський передавав у партизанський загін кілька людей, яких підозрювали у тому, що ці лікарі – євреї".

Леонід Мойсейович каже, що у 10 років йому довелося подорослішати і замість навчання у школі – працювати.

"Випасав худобу, заготовлював сіно, на полях робив все, що потрібно, щось вантажив", – каже Леонід Новофастовський.

Леонід Новофастовський розповів, що мав тоді заповітну мрію – отримати на день народження подарунок.

"Я сказав, що було б добре, якби була картопля в мундирах, – каже Леонід Новофастовський. – І десь знайшли два кілограми картоплі. Вона була дуже смачна. Такий був мені подарунок".

У 1944 році Леонід Новофастовський з родиною повернувся до Житомира.

"Скільки крові за ці три з половиною роки пролито, – згадує Леонід Новофастовський. – Важко було. Все пропало, згоріло, нічого не залишилося. З нуля починали жити".

Леоніду Новофастовському – 90 років. Дружини, з якою прожив все життя, пів року як немає серед живих. Також понад 10 років тому трагічно загинув його син. Чоловік каже, що має у житті дві трагічні сторінки: поневіряння під час Другої світової війни та втрату найближчих людей.

Читайте також На Житомирщині у музеї 26-ї артилерійської бригади відкрили нову історичну експозицію. Спецслужби РФ координували підготовку нападів на об'єкти у Харкові та Житомирі — СБУ.

Читайте головні новини Житомирщини у нашому Telegram, Instagram та Viber

Джерело