Попри загрози ракетних та арт-обстрілів, українські біженці їдуть додому, бо вдома все одно краще, зізнаються ті, хто щойно перетнув українську межу, йдеться в ТСН.  

Якщо на пероні київського вокзалу збираються виключно чоловіки - це значить до столиці прибуває потяг з-за кордону. Богдан не бачив свою дівчину два місяці, з початком війни їй довелося виїхати до Європи. Війна не закінчилась, але кохана повертається.

«Повернутися? Бо вже сил немає. Там комфортно, спокійно і все додому хочеться, бо мер обіцяв нам ПВО гарне, то можна їхати», - каже дівчина.

Історія  кожного з цих пасажирів унікальна. У перші дні війни - мета була єдина - врятувати власне життя та життя своїх дітей. Проте фінал пригод українських біженців майже однаковий. «Дружелюбні німці, поляки, але дуже хочеться додому. Ми сумуємо, місяць були в Німеччині і все ж повернулися. Ми розуміємо тут небезпечно, але…», - кажуть пасажирки потяга.

На столичній автостанції один за одним відправляються та прибувають автобуси з Польщі та Німеччини. Чи не зарано повертатися? І тут відповідь у всіх однакова.«Скучила, я за Києвом скучила, чесно, за рідною землею, за людьми скучила. Вирішила, що 9 травня минає і я повертаюсь все», - каже киянка Наталія.

Наталія разом із донькою із ностальгією боролися два місяці у Німеччині. Там була робота, друзі, родичі і комфортне житло. Туга за домівкою все одно перемогла. «Купити чебурек… Баварські сосиски - то класно, але чебурек житомирський - то взагалі…», - жартома каже жінка.

Майже два мільйони киян вже повернулися до столиці. Проте у Києві і досі не працюють школи та дитячі садочки. Більше двохсот житлових будинків пошкоджені ракетними ударами рашистів. Житло, де це можливо, обіцяють відновити до початку нового опалювального сезону. Клопоту додає і дефіцит палива.

«Якщо кличе робота, справи, то треба самостійно ухвалювати рішення, повертатися, якщо особливих викликів для повернення немає і є можливість бути у більш безпечних місцях, я би радив залишатися. Війна триває, гарантувати безпеку достатньо складно», - зазначає перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

У Києві, як і по всій країні,  діють обмеження: комендантська година, блокпости на в’їздах та виїздах, не всі лісозони розміновані, залишається ймовірність ракетних обстрілів. «Не минула загроза ДРГ-груп, які можуть активізувати свою діяльність саме зараз, коли громадянам здається, що зроблено все, щоб місто було безпечним», - додає речник нацгвардії України Руслан Музичук.

Вперше сирену повітряної тривоги на залізничному вокзалі почула Діана, вона щойно з братом та мамою повернулися з Туреччини. «Це так страшно, до мурашок. Але я дуже хочу до тата, бабусі, до своїх рідних», - каже дівчина.

Мама Яна під звуки сирен навідріз відмовляється слухати про ризики життя у напівзруйнованому Харкові. Бо там їхній тато, бабуся і рідний дім. І попри війну всіх українських біженців рано чи пізно обов’язково чекатимуть обійми.

Нагадаємо, що  платний проїзд повертається до столиці і запрацює від завтра в усьому громадському транспорті Києва.

Зокрема, це можна буде робити як і до війни, завдяки транспортним карткам через додаток "Київ цифровий". Стосується це всього комунального транспорту, як наземного, так і підземного. Ціна проїзду залишиться незмінною.

Крім того, від завтра також повертається фотофіксація дорожнього руху на дорогах. За дотриманням швидкісного режиму стежать 128 камер, розташованих у 20 містах 10 областей. Обмеження швидкості в містах, як і раніше, залишається 50 кілометрів за годину. І тільки на окремо визначених проспектах вона може сягати 80 кілометрів за годину.

Читайте також:

Ворог із обстрілами намагається прориватись до Кривого Рогу: місцевим щоразу доводиться лагодяти електрику і газогін

ЗСУ створили біля Білогорівки "музей" поразки окупантів із купи спаленої їхньої техніки

Режисер ТСН пішов добровольцем на фронт і зараз із позивним "Харон" забирає тіла загиблих із гарячих точок