Тринадцять медичних закладів Вінниччини з початку повномасштабного вторгнення Росії приймають поранених бійців, провели тисячі операцій. Лікують військових за окремим протоколом, і тривати такий курс може місяці, розповів Суспільному лікар-травматолог Олександр Хоменко.

“ Ті, що через вогнепальну зброю, гояться повільніше, ніж побутові. Тому що травматичний факт, тому що сила вибуху забруднює мʼякі тканини, тому й довше”, — каже Олександр Хоменко.

Цивільній медицині довелось перепрофілюватись на військову, поки все вдається, каже очільниця обласного департаменту охорони здоровʼя та реабілітації Ольга Задорожна.

“Не жаліються і не просять знеболювальних”: як у медзакладах Вінниччини лікують поранених бійців

“ Їх дуже багато, з кожним днем більшає. Ми розширюємо ліжка, надаємо допомогу. Дасть Бог, це все закінчиться, і буде наша перемога, і зовсім по-іншому будемо згадувати ці дні”, — каже Ольга Задорожна.

Крім медичної, поранені потребують і психологічної допомоги, каже ортопед-травматолог Ігор Осунчик. Кожен боєць запитує, коли зможе повернутися до побратимів. Історії у бійців героїчні, каже лікар, і про них можна знімати фільми.

“ Військові практично ніколи не жаліються і не просять знеболювальних”, — каже -лікарка хірург Інна Гуменчук.

Два місяці на Вінниччині Григорій із Дніпра. Українською, каже, спілкується з 24 лютого. Очільник лікарні Павло Ткачук розповідає, що оборонець був на волосині від смерті. Осколок пройшов поруч з артерією. Один міліметр у сторону, і миттєва смерть.

“Артобстріл, район Авдіївки. Ми потрапили під обстріл, і ось так сталося: великий уламок снаряда потрапив у мене. Мене підхопили лікарі і вчасно евакуювали”, — розповідає Григорій.

На Сході України отримав поранення військовослужбовець Олександр. Вже, каже, хоче назад, знову захищати Батьківщину, та лікарі не пускають.

“ Прооперували. Зробили все добре. Рука відійшла, працює”, — розповідає Олександр.

Для іншого військовослужбовця Олександра це вже друга війна. Перша була в Афганістані. Захищаючи Україну, чоловік отримав осколкове поранення гомілки і стегна.

“ Ну що робити? Я за тим не шкодую, але розумію, ким я там був. У той час ми теж там були окупантами. Зараз я це розумію. Зараз інша війна на нашій території, за нашу державу”, — каже Олександр.

Читайте також "Через день захисник уже ходив", — військовий хірург з Вінниці розповів про унікальні операції Організували клуб скандинавської ходьби: волонтери з Краматорська розповіли про переїзд на Вінниччину

Джерело