Звільнену з полону військову медикиню Мар’яну Мамонову, за яку переживала вся країна, виписали з пологового. Кілька днів тому жінка народила здорову донечку. Її назвали Анною. Щоби привітати Мар’яну з народженням доні, до перинатального центру прийшли і родичі, і навіть незнайомі люди. Про це йдеться у сюжеті ТСН.
Це була найбільша мрія і Мар’яни, і її чоловіка – щоб пологи були в Україні. Василь згадує: коли йому зателефонували з невідомого номера, навіть не повірив, що Мар’яна на волі. Видихнув лише, коли почув голос коханої у слухавці.
Найскладніше, розповідає Мар’яна, було у перші два місяці полону. Але вона, попри все, не втрачала віри: «Морально важко було, дуже важко, важко було в Оленівці, важко було чути, що ми Україні не потрібні».
Усі місяці полону поряд з Мар’яною перебувала Настя. Вона – теж військова, яку вдалось звільнити під час обміну. Жінка ділилася зі своєю вагітною подругою всім, і теплим одягом, і їжею.
«Усе, що було, все віддавалося їй, бо їй треба було більше, набагато більше», каже Анастасія Чорненька, подруга.
Рідні, коли дізналися, що Мар’яну звільнено, одразу рушили до Чернігова – туди мали прибувати автобуси з колишніми полоненими. Ту зустріч, кажуть, не забудуть ніколи.
«Я найщасливіша бабуся, яка тільки є. Я всім безмежно дякую. Це наше спільне таке, перемога усіх-усіх», – сказала Оксана Черепушко, мама Мар’яни.
Обидві – і мама, і донечка – надзвичайно сильні, кажуть медики. За тиждень, поки вони перебували у лікарні, мама з немовлям стали для них рідними.
«Ми залишимося друзями, напевно, по життю. Бо після того, що пройшли, не можна просто їх відпустити, виписати і відпустити», – зазначила Ірина Горавська, директорка перинатального центру.
Поки родина їде до батьків. Але тато ділиться з журналістами новиною – їм подарували квартиру у Луцьку.
«Для нашої молодої сім'ї це дуже значний подарунок. Ми всіляко будемо вдячні Ігореві Петровичу Палиці за його фонд, за те, що він робить», – подякував Василь Мамонов, тато.
Наразі Мар’яна мріє насолоджуватися материнством і забути пекло, яке їй і малечі довелося пережити. Але головна її мрія – звільнення з полону усіх наших захисників цивільних.
Джерело
