Родина з двадцятьох людей, більшість із яких діти, мешкає в трикімнатному будинку в Заслучненській сільській тергромаді. Діти сплять по двоє-четверо на одному ліжку. До травня цього року сім’я жила на Херсонщині та, аби зберегти себе, змушена була тікати з рідної домівки.
"Ми переїхали з Херсона, ми – опікунська родина. 12 діток у нас під опікою до 18 років, один свій – 13 років, а то дітки, які повиходили вже з-під опіки, але проживають із нами", — розповідає жителька Херсонщини Тетяна Майка.
Так, Тетяна Майка розповідає про свою родину, яка нині мешкає в трикімнатному будинку в Заслучненській сільській тергромаді. На рідній Херсонщині вони жили до травня цього року.
"Нам подзвонили зі служби та сказали: на евакуацію тільки їдуть дітки, які під опікою. Я кажу, як так, тільки під опікою, а своїх куди діти, у мене вісім онуків, як? Сказали, ні, тільки діти під опікою. Я сказала – ні, ми від евакуації відмовляємося. І все", — згадує Тетяна Майка.
Рідну домівку родина залишила вимушено після візиту ворога, розповіла Тетяна Майка.
"Коли вони заїхали п'ятого травня до нас з обшуком, ми стояли з дітьми на майданчику під автоматами, дві машини стояли з кулеметами, а батька водили по всьому хазяйству, що шукали – незрозуміло, то вони поїхали, через два дні вони приїхали, я кажу: скільки це буде тривати, а вони: "А что случилось, вас что, обижают?". Кажу, та ні, нас не ображають, просто діти бояться. Щоб діти не боялися, сказали, ми вивеземо дітей до Криму", — розповідає жителька Херсонщини.
За пів години після цього, говорить Тетяна Майка, її сім’я вирішила виїжджати.
"Виїжджали своїми машинами, покидали в лісі. А з лісу нас уже до Миколаївської області переправили", — каже Тетяна Майка.
Прихисток родина з Херсонщини знайшла на Хмельниччині. Тетяна Майка каже, вдячні людині, яка дозволила жити їм у цьому будинку. Тут, розповіла їм хоч і тісно, але тепло і затишно.
"Це – наша кухня, де ми готуємо їсти. Це – наш стіл, де ми з дітками по черзі їмо, бо всі не поміщаємося", — розповідає Тетяна Майка.
"Готуємо у двадцяти літрових каструлях, це ми тільки друге варимо. У таких каструлях можуть бути пюрешки, каші. Ще треба завжди щось до каші: чи то підливка, чи котлети. Варимо і борщі, і супи, і каші, що є, з чого є, те і варимо", — каже донька Тетяни Майки Діана.
"Коли приїхали сюди, то зрозуміли, що просто не можемо стояти осторонь, зрозуміли, що це буде не перший наш сюди виїзд, будемо ще тут", — так, про знайомство з родиною Тетяни Майки розповідає психологиня благодійного фонду "Рокада" Антоніна Козак.
"Перше, що зробили дітки, то це розповіли про себе, і про бажання, які б вони хотіли втілити в життя. Вони були такі мізерні, але для них це була радість. І ми дали такий клич трошки зібрати речей, щоб привести їм якісь іграшки, маленькі подарунки, а все інше це те, що допоможе родині хоч трошечки задовольнити свої першочергові потреби", — каже психологиня.
Жителька Херсонщини Тетяна Майка каже, допомога їх родині – не зайва.
"Що з такою кількістю дітей не вистачає. Нам все треба: і памперси, і продукти", — каже Тетяна Майка.
Майбутнє своєї родини Тетяна Майка бачить на Херсонщині. Каже, дуже зраділи, коли почули новину про повернення українського прапора до Херсона.
"Нас порвало, вже збирали коробки. Були дуже раді, але ми розуміємо, Херсон то вони відбили, ту сторону. А ми на цю сторону, ліву. Там зараз дуже, дуже важко", — пояснює жінка.
Авторка: Ярослава Антошевська
Читайте також Родина з Херсонщини, яку з власного будинку вигнали росіяни, оселилися на Хмельниччині "Поїхати в Херсон я б хотів вже завтра", — херсонець про звільнення рідного міста Переселенка з Херсона: "Мені стільки разів снилося, що я біля дому, але не можу туди потрапити" "Фотографиня з Херсону знімає за будь-яку допомогу" — історія жінки, яка знайшла тимчасове житло в Хмельницькому Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube та Instagram. Джерело
