Фільм письменника та режисера з Новомиргорода Кіровоградської області Олександра Жовни "Сашенька" показали в основній конкурсній програмі міжнародного кінофестивалю "Темні ночі", що відбувся в естонському Таллінні. Про те, як стрічку сприйняли глядачі та як естонці підтримують Україну – розповів в інтерв'ю Суспільному.
Київ – Варшава – Вільнюс – Рига – Таллінн. Це маршрут, яким Олександр Жовна добирався до кінофестивалю. Через повномасштабне вторгнення Росії, в Україні немає авіазв’язку з Європою. Тож письменник дві доби провів у дорозі.
"Мені подобаються такі мандрівки. За вікном незнайомі осінні пейзажі, що надихають на роздуми, ніхто не заважає, не боїшся заснути за кермом, автомати з кавою в необмеженій кількості. Словом, всі умови для творчості. У таких осінніх мандрівках відкривається простір для спогадів, думок, бажання писати. Що ще треба?".
Естонці зустріли гостинно. Умови життя в Таллінні були комфортні та спокійні – п’ятизірковий готель, вишукані страви, вечірки. "На короткий час забуваєш про війну, і тоді ще більше хочеться переможного миру в Україні".
Усі квитки на всі сеанси фільму на фестивалі були розкуплені завчасно. І це найвагоміша оцінка глядачів – сказав режисер. Протягом показу, який тривав понад дві години, у залі стояла тиша аж до фінальних титрів.
Фільм "Сашенька" – це психологічна драма, події якої розгортаються на території колишнього СРСР в 70-ті роки. Центральний персонаж – 20-річний хлопець-сирота з інвалідністю. Сюжет розгортається довкола розслідування вбивства батьків цього хлопця. Спливає історія життя родини головного героя – історія людських вад, незбагненних проявів психіки, небувалої гри уяви, неймовірних збоїв свідомості – розповідав автор раніше.
Читайте також: Режисер з Кіровоградщини Олександр Жовна зняв фільм про "шокуючий виворіт радянської моралі""Від початку й до кінця ніхто не покинув зали, як часто буває на переглядах авторського кіно. А потім були запитання, на які я охоче відповідав. Передусім тому, що вони були зацікавленими й глибокими. Із зали лунали й запитання українською. Не знаю, хто кого більше зворушив: я глядачів фільмом чи вони мене ставленням до нього".
Проте найвлучніша оцінка прозвучала від німця, менеджера з , якого запросили до співпраці на талліннському кінофорумі. "До мене на фотосесії кинувся чоловік, якого супроводжувала директорка фесту. Він міцно потиснув мені руку і з помітним акцентом вигукнув: "Ох**но!" І хоча слово не наше, неукраїнське, але настільки зрозуміле й переконливе, що куди вже більшої похвали чекати".
У програмі також були фільми з Ірландії, Канади, Аргентини, Ізраїлю, Ісландії, Німеччини, Японії, Фінляндії, Франції, Італії, Норвегії, Португалії, Голландії, Польщі, Бразилії, Індії, Ірану та інших країн. Російського кіно на фестивалі не було.
"Дні, проведені у Таллінні, були насичені не лише стрічками: зустрічі, знайомства, інтерв’ю, екскурсії. Крім того, мені надали перекладачку, естонку, яка володіє корейською. Від неї я почув унікальну історію, яка тягне на сценарій. Історію її дружби з Кім Кі Дуком, з яким вона була до останнього дня. Це всесвітньо відомий режисер, що помер дивною смертю в Ризькій лікарні".
Під час прогулянки естонськими вулицями Олександр Жовна натрапив на будівлю російського посольства. Поруч із ним стояв паркан, завішений антивоєнними та антипутінськими плакатами. Естонці приносять до нього квіти та дитячі іграшки, щоб вшанувати пам'ять загиблих українців під час війни.
"Особисто мене неабияк зворушив інстальований дитячий надгробок з надписом "Меня больше нет". Вражає й зворушує підтримка України. І ми не маємо схибити у своїй боротьбі за свободу, а також жодним чином не сіяти будь-яких сумнівів у нашій перемозі".
Поїздка у Таллінн тривали три дні. На завершення автор подякував всьому естонському народові за підтримку України та побажав їм і фестивалю, аби "Темні ночі" були для них завжди світлими й мирними.
Що відомоОлександр Жовна – педагог, письменник, кіносценарист та режисер. Член Національних спілок письменників та кінематографістів України, Заслужений діяч мистецтв України. Крім "Сашеньки", зняв фільми "Маленьке життя" (2008), "Милі мої українці" (2014), "Історія Лізи" (2019). Права на показ останнього в більш ніж десяти країнах Європи придбала компанія HBO.
Читайте також У Кропивницькому живе перша в Україні акторка з синдромом Дауна У Кропивницькому для дітей з інвалідністю облаштували інтерактивну кімнату Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм , Інстаграм та Ютуб Джерело
