У вівторок, 31 січня, у с. Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області відбувся парастас за померлим Дмитром Павличком – українським поетом, митцем, дисидентом, політичним та громадським діячем.

Чин парастасу очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні душпастирів Коломийської єпархії УГКЦ.

Попрощатися з Дмитром Павличком прийшли родичі, друзі, колеги, парафіяни та мешканці села Стопчатів. Про це повідомляє Івано-Франківська Архієпархія УГКЦ.

У часі поминального богослужіння Митрополит Володимир виголосив прощальне слово, у якому розважив над внеском покійного для становлення української держави.

Герой України, поет, який у своїх поезіях оспівував Україну, рідний край, рідне село. В народі кажуть, що особливим людям Бог дарує довге життя. Всім своїм життям та діяльністю боровся за волю України, за розвиток української мови, – зазначив Владика.

Також архієрей додав:

Кожен похорон і для нас наука, ми повинні пам’ятати катехизмові правди про останні речі: смерть, суд, небо і пекло. Віримо, що вже на небі п. Дмитро своїми чудовими поезіями оспівує Бога та рідний край.

Похорон шістдесятника відбудеться у рідному селі Стопчатів, на сільському кладовищі, 1 лютого о 12:00 год.

Довідково:

Дмитро Павличко український поет, перекладач, літературний критик, публіцист, шістдесятник, громадсько-політичний діяч. Герой України (2004). Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого IV, V ступеня (1999, 2009), ордена «За заслуги» III ступеня (1997), ордена Свободи (2015), лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1977). Народився 28 вересня 1929 року в селі Стопчатів, нині Косівський район, Івано-Франківська область, Україна (тоді — анексована Польщею ЗУНР; за польським адміністративним поділом Коломийський повіт, Станиславівське воєводство, Польська Республіка) в селянській багатодітній родині.

Початкову освіту здобув у польськомовній школі в Яблунові, продовжив навчання в Коломийській гімназії, потім — у Яблунівській середній школі.

З осені 1945 року по літо 1946 року — ув’язнений за справою щодо звинувачення в належності до УПА. Дмитро публічно визнав свою належність до УПА.

У 1953 році закінчив філологічний факультет Львівського університету.

Дмитро Павличко — один із організаторів Народного руху України, Демократичної партії України, перший голова Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка.

У 1990–1994, 1998–1999, 2005–2006 роках — народний депутат України.

Один з авторів Декларації про державний суверенітет України та першої зовнішньополітичної доктрини самостійної держави, що передбачала нейтральний та позаблоковий статус України — іноді цю доктрину іменують саме «доктриною Павличка».

У 2002 році став почесним професором НаУКМА. 1 вересня він прочитав інавгураційну лекцію на тему «Українська національна ідея».

На IV Всесвітньому форумі українців, що відбувся в Києві 18–20 серпня 2006 року, Дмитра Павличка було обрано Головою Української всесвітньої координаційної ради.

Помер ввечері 29 січня 2023 року на 94-му році життя в Києві.

Митрополит Володимир очолив Чин парастасу за Дмитром Павличком

Джерело