Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив, що кидає виклик старій системі і формуватиме в Україні нову культуру академічної доброчесності. Заради цього він навіть відмовився від свого наукового ступеня.

1
Чому українська наука схожа на “авгієві стайні”
2
Чому постало питання перевірки дисертацій
3
Лісовий і Бабак відмовилися від наукових ступенів
4
Що думають українці
5
Крок до доброчесності чи формальність
6
Які є наукові ступені в Україні та доплати за них
7
Що змінить анонсований міністром закон
Однак після призначення Лісового очільником МОН у березні його самого звинуватили у плагіаті. Перевірка дисертації міністра ще триває. Чому Оксен Лісовий відмовився від свого наукового ступеня та чи стане це рішення революційним і змінить сферу академічної доброчесності в Україні, читайте у матеріалі 24 Каналу.

Чому українська наука схожа на “авгієві стайні”
В недавньому інтерв’ю очільник Міносвіти Оксен Лісовий згадав жарт, популярний раніше в освітньому та науковому колах: “Ти можеш доктором не бути, але кандидатом бути зобов’язаний”. Та, на жаль, цей вислів став сумною реальністю української освіти і науки протягом років. Серед почесних, особливо коли главою МОН був скандальний і сумнозвісний Табачник, опинилося чимало “випадкових” людей і навіть нардепів від проросійської партії “ОПЗЖ”. Вони не лише хвалилися статусом “проффесора”, а й отримували з бюджету чималі доплати за свій “науковий ступінь”. Натомість справжні науковці з роками опинилися на задвірках української науки, на яку грошей у держави завжди не вистачало.

Та, що цікаво, в Україні тепер можна відмовитися від свого наукового ступеня. Таке рішення і механізм недавно схвалив Кабмін. Для цього варто подати заяву у МОН у довільній формі.

Чому постало питання перевірки дисертацій
21 березня Верховна Рада України призначила на посаду міністра освіти і науки України Оксена Лісового – воїна та директора Малої академії наук. Опісля його встигли звинуватити у плагіаті. Мовиться про кандидатську дисертацію з філософії, яку Лісовий захистив у 2012 році. Міністр натомість заявив про свою нульову толерантність до академічної недоброчесності та подав свою дисертацію на перевірку до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. У разі виявлення у роботі порушень пообіцяв, що відмовиться від ступеня кандидата наук.

Свою дисертацію на перевірку подав також і очільник освітнього комітету Ради Сергій Бабак. Що цікаво, його визнали плагіатором 2019 року за версією групи науковців “Дисергейт”.

Не варто забувати і про те, що попередника Лісового – Сергія Шкарлета, коли той був міністром освіти, також звинувачували у плагіаті. І таки небезпідставно. А не так давно ректору Тернопільського національного педагогічного університету імені Гнатюка Богдану Буяку висунули такі ж освітні претензії. У його дисертації нібито знайшли навіть уривки з рефератів студентів. І список таких осіб можна продовжувати й далі…

Лісовий і Бабак відмовилися від наукових ступенів
Однак міністр освіти і науки України Оксен Лісовий вирішив змінити “старі схеми” … і відмовився від наукового ступеня. Механізм добровільної відмови, яку затвердив уряд, очільник МОН вирішив випробувати на собі першим. Тож кандидатом наук він вже не є. Та Лісовий зауважив: триматися за формальні для себе статуси не збирається. Також міністр анонсував наступний крок у становленні нової культури академічної доброчесності – відповідний закон. Останній поки на стадії опрацювання.

Постсовєцька культура це дещо викривила, тож маємо сформувати нову культуру академічної доброчесності, де буде місце лише для справжньої послідовної науки. Мати наукові ступені повинні лише науковці,
– акцентував очільник МОН.

Слідом за Лісовим, як і обіцяв, від наукового ступеня відмовився і очільник освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак. Він заявив, що формалізовані наукові ступені часто є “необхідним аксесуаром”. Натомість науковця визначають якість, цитованість наукових праць та впроваджені наукові розробки, а не формалізований диплом. До того ж глава профільного комітету зізнався, що у його докторській дисертації таки виявили порушення – тобто плагіат.

Що думають українці
Українці не змогли залишитися осторонь таких рішень Лісового і Бабака і вилили свої думки у коментарях на фейсбук-сторінці під відповідним дописом очільника МОН. Ось що написали, зокрема:

Добре рішення – і гідний приклад іншим.
Якось трохи дивно: спершу добровільно здобути ступінь, а потім відмовитися?
Вибачте, а чому мова йде про “добровільну відмову”? Якщо людина отримала свій науковий ступінь, не дотримуючись правил так званої академічної доброчесності, про яку так багато ми зараз чуємо, вона повинна бути цього ступеню саме публічно ПОЗБАВЛЕНА, зі зрозумілим механізмом компенсації державі тих надбавок, які вона незаконно весь час отримувала за цей ступінь. Інакше це все виглядає, м’яко кажучи, дивно. Далі мав би бути закон про полишення наукового звання для тих, хто добровільно не відмовився.
Цим кроком ви признали наявність плагіату у своїй роботі.
Не мати звання – ок. Але якщо людина не науковець, а хороший практик і може викладати студентам, то як тоді вчинити? Без “звання” також порушення чи ні?
Знову відчула втіху від того, що колись відмовилася захищатися через вимагання хабарів.
Крок до доброчесності чи формальність
Натомість освітній експерт Українського інституту майбутнього Микола Скиба переконаний: Оксен Лісовий хоче змінити правила гри і розмежувати адміністраторів в освітній сфері та реальних науковців. Власне, для людей, які справді займаються наукою, ступінь є необхідним елементом статусу. А для управлінців та політиків цей статус не є обов’язковим. Ба більше: він навіть шкідливий з точки зору довгострокових наслідків, адже створює попит на неякісні і фальшиві дисертації.

Це нарешті крок до доброчесності. Зникне частина попиту на дисертації для галочок. Але потрібні нормативні зміни. Та й питання присудження наукових ступенів треба передати науковій спільноті. Тобто це спроба започаткувати прецедент – і таке рішення потрібно вітати. Сферу захисту наукових робіт пора “вичистити” від карго-культу,
– вважає експерт.

І додає: раніше наявність наукового ступеня сприймали як ознаку почесності, ознаку того, що ти серйозний джентльмен. Та це означало, що роботи купували, наукою можна було серйозно не займатися. А люди, які могли займатися наукою, де-факто, працювати авторами. Тобто писали дисертації для тих, хто платив гроші – політикам і бізнесменам. Це десятиліттями розбещувало сферу науки і завдало їй значної шкоди. А от доплати за ступінь, якщо ти працюєш за фахом, нікуди не зникли.

Раніше Скиба розповідав про те, що науковий ступінь відкриває доступ до багатьох професій. Наприклад, якщо ви захочете в університеті відкрити нову кафедру, то отримаєте багато вимог, серед яких буде і кількість кандидатів та докторів наук, без яких кафедру просто не акредитують. Тож університети також зацікавлені в науковій роботі своїх співробітників, оскільки вона підвищує їх загальний рейтинг. При цьому наявність наукового ступеня дозволяє отримати наукове звання.

Які є наукові ступені в Україні та доплати за них
В Україні є такі наукові ступені:

доктор філософії;
доктор мистецтва (кандидат наук);
доктор наук.
За ці наукові ступені передбачені доплати.

Якщо працівник має науковий ступінь доктора наук – отримує доплату у розмірі 25% від ставки зарплати. Якщо кандидата наук чи доктора філософії – 15% від ставки зарплати. Наукові ступені присуджують спеціалізовані вчені ради на підставі прилюдного захисту дисертацій. Рішення погоджує Міносвіти.

Щомісяця за ці ступені люди отримують по кілька тисяч гривень доплат. Власне, ці нечесно присуджені доплати породжували перевитрати з бюджету. Також – боротьбу за ці звання і доплати, тому реальних наукових досягнень не було. Тож анонсовані зміни, якщо їх справді втілять у життя, дадуть змогу економити бюджет. Хоча, думаю, масових відмов від наукових ступенів ми не побачимо. Адже де-факто це означатиме зізнання у плагіаті,
– вважає Микола Скиба.

Що змінить анонсований міністром закон
Тепер Лісовий, який зізнався, що радянська культура на нього досить довго тиснула, разом з командою та експертами працюватиме над втіленням в життя нового закону. Він має змінити культуру академічної доброчесності в Україні.

Освітній експерт при цьому переконаний: приживлення нової культури без змін до законодавства не відбудеться. Але починати треба з лідерського впливу самого міністра. Це має бути нова система навчання керівників. А вони вже будуть у закладах освіти згодом задавати тон, цю культуру доброчесності. А поки маємо анонс змін. Їхнє ж втілення у життя – питання місяців.

Також варто запровадити репутаційну відповідальність. Вона має бути серйозною, тобто людину ніколи нікуди не мають взяти на відповідну роботу через плагіат чи купівлю дисертації. А от чим більше репресивних функцій, наприклад, кримінальна відповідальність, – тим більше корупційних ризиків,
– каже експерт Українського інституту майбутнього.

Треба змінювати і правила призначення на посаду, де потрібні такі наукові ступені, переконаний Микола Скиба. І обов’язково запровадити правило підзвітності. Так, інституція, яка присуджує наукові ступені, має пам’ятати про репутаційні втрати. Тоді, впевнений експерт, ніхто не захоче “ліві” дисер

Джерело